Онкогенетика
Онкогенетика фокусується на дослідженні змін у генах, які можуть призвести до перетворення нормальних клітин у ракові, та на аналізі спадкових мутацій, що підвищують ризик виникнення онкологічних захворювань.
Це важлива галузь медицини, оскільки вона допомагає зрозуміти, як саме генетичні мутації впливають на процеси розвитку раку, і, відповідно, дозволяє розробляти нові підходи до діагностики, профілактики та лікування онкологічних захворювань. Завдяки онкогенетичним дослідженням лікарі можуть визначити, які пацієнти мають підвищений ризик розвитку раку, та запропонувати їм відповідні профілактичні заходи або персоналізоване лікування.
Доведено, що в основі злоякісних новоутворень лежить пошкодження генетичного апарату в гермінальній (статевій) та соматичній клітинах. Залежно від того, у якій клітині відбулася початкова мутація – статевій чи соматичній, рак може бути спадковим чи неспадковим (спорадичним).
На долю спадкового раку припадає близько до 10% всіх випадків онкологічних захворювань.
Такі види раку чітко асоційовані з успадкуванням гена з “поломкою” – патогенною мутацією. Мутовані гени передаються від батьків до дітей та значною мірою підвищують ризик розвитку захворювання.
Кожна людина, носій спадкової онкогенної мутації, має у кілька (а іноді й у сотні) разів вищі шанси захворіти на певне онкологічне захворювання.
Відомо, що 50% генів у статевих клітинах (гаметах) людина успадковує від батька та 50% від матері, тобто пошкоджений ген можна отримати від будь-якого з батьків. Імовірність передачі дефектного гена у спадок становить 50%. Така ж ймовірність успадкування мутації існує у братів та сестер пацієнта з мутацією. Для більш далеких родичів можливість отримання мутації зменшується пропорційно ступеню спорідненості.
На ризик наявності спадкової мутації вказують такі характеристики:
- факт сімейного накопичення та “вертикальна” передача захворювання;
- ранній вік діагностування захворювання;
- двосторонність або багатоосередковість ураження;
- специфічні пухлинні асоціації;
- декілька форм раку у пацієнта або одного з його рідних;
- Наявність патогенної спадкової мутації у близького родича.
Якщо у людини в сім’ї хтось із кровних родичів хворів на рак, їй варто дізнатися, чи є в неї спадкові ризики і уважніше ставитися до свого здоров’я. Якщо є хоча б один з перелічених факторів ризику, рекомендується консультація онкогенетика для вирішення питання щодо необхідності проведення генетичного тестування.
Панель Ultragenom hereditary panel — це розширена, комплексна панель для визначення спадкових ризиків практично всіх видів раку. Дослідження ідеально підійде людям, що хочуть дізнатися чи мають вони генетично високі ризики захворіти на рак для того, щоб максимально попередити захворювання. Знаючи яка сама мутація присутня, можна вжити ефективних превентивно – профілактичних заходів, що змінімізують ризик виникнення спадкового раку.
Інформація, отримана в результаті тестування буде важливою для кровних родичів людини: в разі виявлення носійства патогенної мутації їм теж варто перевіритися, щоб дізнатись свій мутаційний статус і зв’язані з ним ризики.
Дослідження може бути рекомендоване парам, що планують ЕКЗ. Адже вони можуть використати можливість предімплантаційної генетичної діагностики ембріонів, якщо знають про наявність у когось з майбутніх батьків патогенної генетичної мутації.
Від 5 до 10% онкологічних захворювань молочних залоз та від 15 до 25% пухлин яєчників є генетично детермінованими, тобто обумовлені наявністю мутацій у генах, пов’язаних із розвитком пухлини.
Дослідження може бути показане як пацієнтам з діагностованим раком молочної залози або яєчників, так і здоровим жінкам із сімейною історією онкологічних захворювань і навіть без неї — за бажанням пацієнтки — адже людина може бути носієм нових мутацій, яких немає у батьків.
Крім цього, спадкова мутація може передаватись від батька або матері навіть якщо у них не проявилось онкологічне захворювання.
Скринінг генів є необхідним, якщо:
- Рак молочної залози діагностовано у пацієнтки віком до 45 років або до 55 років (при обтяженому сімейному анамнезі);
- Рак знайдено в обох залозах в однієї пацієнтки;
- У пацієнтки знайдено як рак грудей так і рак яєчників;
- Рак грудної залози у чоловіків;
- Рак яєчників;
- Якщо було знайдено два або більше первинних онкологічних захворювання, пов’язаних зі спадковими мутаціями в генах BRCA у близьких родичів та ін.
Найчастіший із спадкових онкологічних синдромів — синдром раку молочної залози та яєчників, в першу чергу зумовлений мутаціями у генах BRCA1 та BRCA2, які значно збільшують ризик розвитку декількох типів раку, зокрема раку молочної залози та яєчників.
Середньостатистичний ризик розвитку раку молочної залози (РМЗ) до 80 років становить приблизно 12%. Мутації в генах BRCA1 та BRCA2 підвищують ризик розвитку спадкового РМЗ до 81% та 74% відповідно.
Ризик розвитку раку яєчників у жінок – носіїв мутації гену BRCA1 становить близько 44%, і 17% при носійстві спадкової мутації гену BRCA2 – тобто в десятки разів вище середньопопуляційного ризику в 1,3%.
Для пацієнтів з онкологічним діагнозом інформація про наявність генетичних мутацій впливає на вид та обсяг лікування та допоможе визначити оптимальний клінічний протокол терапії.
В разі наявності мутацій в генах BRCA1/2 може бути рекомендована таргетна терапія раку новітніми ефективними препаратами з групи PARP – інгібіторів.
Ця інформація також дуже важлива для кровних родичів пацієнта, які могли успадкувати патогенну поломку гена.
Кожному носію мутації рекомендують особливий протокол діагностичних обстежень органів-мішеней, а при певних мутаціях і профілактичні операції, що мінімізують ризик виникнення нового/повторного раку.
Від 5 до 10% онкологічних захворювань молочних залоз та від 15 до 25% пухлин яєчників є генетично детермінованими, тобто обумовлені наявністю мутацій у генах, пов’язаних із розвитком пухлини.
Дослідження може бути показане як пацієнтам з діагностованим раком молочної залози або яєчників, так і здоровим жінкам із сімейною історією онкологічних захворювань і навіть без неї — за бажанням пацієнтки — адже людина може бути носієм нових мутацій, яких немає у батьків.
Крім цього, спадкова мутація може передаватись від батька або матері навіть якщо у них не проявилось онкологічне захворювання.
Скринінг генів є необхідним, якщо:
- Рак молочної залози діагностовано у пацієнтки віком до 45 років або до 55 років (при обтяженому сімейному анамнезі);
- Рак знайдено в обох залозах в однієї пацієнтки;
- У пацієнтки знайдено як рак грудей так і рак яєчників;
- Рак грудної залози у чоловіків;
- Рак яєчників;
- Якщо було знайдено два або більше первинних онкологічних захворювання, пов’язаних зі спадковими мутаціями в генах BRCA у близьких родичів та ін.
Найчастіший із спадкових онкологічних синдромів — синдром раку молочної залози та яєчників, в першу чергу зумовлений мутаціями у генах BRCA1 та BRCA2, які значно збільшують ризик розвитку декількох типів раку, зокрема раку молочної залози та яєчників.
Середньостатистичний ризик розвитку раку молочної залози (РМЗ) до 80 років становить приблизно 12%. Мутації в генах BRCA1 та BRCA2 підвищують ризик розвитку спадкового РМЗ до 81% та 74% відповідно.
Ризик розвитку раку яєчників у жінок – носіїв мутації гену BRCA1 становить близько 44%, і 17% при носійстві спадкової мутації гену BRCA2 – тобто в десятки разів вище середньопопуляційного ризику в 1,3%.
Для пацієнтів з онкологічним діагнозом інформація про наявність генетичних мутацій впливає на вид та обсяг лікування та допоможе визначити оптимальний клінічний протокол терапії.
В разі наявності мутацій в генах BRCA1/2 може бути рекомендована таргетна терапія раку новітніми ефективними препаратами з групи PARP – інгібіторів.
Ця інформація також дуже важлива для кровних родичів пацієнта, які могли успадкувати патогенну поломку гена.
Кожному носію мутації рекомендують особливий протокол діагностичних обстежень органів-мішеней, а при певних мутаціях і профілактичні операції, що мінімізують ризик виникнення нового/повторного раку.
Від 5 до 10% онкологічних захворювань молочних залоз та від 15 до 25% пухлин яєчників є генетично детермінованими, тобто обумовлені наявністю мутацій у генах, пов’язаних із розвитком пухлини.
Дослідження може бути показане як пацієнтам з діагностованим раком молочної залози або яєчників, так і здоровим жінкам із сімейною історією онкологічних захворювань і навіть без неї — за бажанням пацієнтки — адже людина може бути носієм нових мутацій, яких немає у батьків.
Крім цього, спадкова мутація може передаватись від батька або матері навіть якщо у них не проявилось онкологічне захворювання.
В яких випадках скринінг генів є необхідним:
- Рак молочної залози діагностовано у пацієнтки віком до 45 років/ 55 років при обтяженому сімейному анамнезі;
- Рак знайдено в обох залозах в однієї пацієнтки;
- У пацієнтки знайдено як рак грудей так і рак яєчників;
- Рак грудної залози у чоловіків;
- Рак яєчників;
- Якщо було знайдено два або більше первинних онкологічних захворювання, пов’язаних зі спадковими мутаціями в генах BRCA у близьких родичів та ін.
Найчастіший із спадкових онкологічних синдромів — синдром раку молочної залози та яєчників, зумовлений мутаціями у генах BRCA1 та BRCA2, які значно збільшують ризик розвитку декількох типів раку, зокрема раку молочної залози та яєчників.
Середньостатистичний ризик розвитку раку молочної залози (РМЗ) до 80 років становить приблизно 12%. Мутації в генах BRCA1 та BRCA2 підвищують ризик розвитку спадкового РМЗ до 81% та 74% відповідно.
Ризик розвитку раку яєчників у жінок – носіїв мутації гену BRCA1 становить близько 44%, і 17% при носійстві спадкової мутації гену BRCA2 – тобто в десятки разів вище середньопопуляційного ризику в 1,3%.
Рідше причиною виникнення синдрому спадкового раку молочної залози та яєчників стають мутації у генах TP53, PTEN, CDH1, ATM, CHEK2, PALB2 та деяких інших.
Спадкові мутації гена PALB2 пов’язані з 30-60% ризику розвитку раку молочної залози, а також суттєво підвищують ризики захворіти на рак яєчника, підшлункової залози та грудної залози у чоловіків.
Спадкові мутації гена CHEK2 асоційовані з підвищенням на 30% ризику розвитку карциноми молочної залози та колоректального раку.
Синдром Лі-Фраумені – асоційований з геном TP53 і характеризується утворенням численних пухлин з різними локалізаціями: рак молочної залози, рак шлунка, саркома м’яких тканин, пухлини мозку, щитовидної залози, ендометрію, меланома тощо.
Особливістю цих пухлин є ранній розвиток захворювання, сімейний анамнез та наявність мутації гена TP53. До 50-ти років у жінок-носіїв мутації в гені TP53 онкологічний процес розвивається в 93% випадків, при цьому середній вік розвитку раку у жінок становить 29 років. Приблизно у 20% випадків синдром Лі-Фраумені є результатів мутації de novo, тобто спонтанної первинної мутації в одній із статевих клітин батьків. В такій ситуації обтяження сімейного анамнезу відсутнє.
Синдром Коудена – мутація в гені PTEN, ймовірність розвитку доброякісної пухлини – 65 %, злоякісної – 25-50 %. Для цього синдрому також характерні ураження слизових оболонок (99%), поліпи кишківника (60-90%), немедулярний рак щитовидної залози, рак ендометрію, карцинома нирок.
Синдром Пейтца-Егерса, асоційований із геном STK11 і підвищує ризик пухлини грудей до 50% та яєчників до 20%.
Зустрічається також онкологічна асоціація спадкового раку молочної залози та раку шлунка, що виникає при мутації гена CDH1. Цей ген бере участь у підтримці епітеліальної структури клітин.
Мутація CDH1 пов’язана з дифузним раком шлунку (ризик 50-80%), а також з часточковим раком молочної залози, ризик виникнення якого у жінки буде близько 40%. Загалом, при мутації CDH1 комбінований ризик розвитку синхронного та метахронного раку молочної залози та раку шлунка у жінок становить майже 80%. У носіїв мутації підвищений також ризик колоректального раку.
Для пацієнтів з онкологічним діагнозом інформація про наявність генетичних мутацій впливає на вид та обсяг лікування та допоможе визначити оптимальний клінічний протокол терапії.
В разі наявності мутацій в генах BRCA1/2 та PALB2 може бути рекомендована таргетна терапія раку новітніми ефективними препаратами з групи PARP – інгібіторів.
Ця інформація також дуже важлива для кровних родичів пацієнта, які могли успадкувати патогенну поломку гена.
Кожному носію мутації рекомендують особливий протокол діагностичних обстежень органів-мішеней, а при певних мутаціях і профілактичні операції, що мінімізують ризик виникнення нового/повторного раку.
Соматичні мутації – це мутації генів в клітинах солідних пухлин, тобто вони можуть бути виявлені лише при тестуванні матеріалу пухлини, і є набутими, а не спадковими.
Для тестування придатний будь-який гістологічний матеріал пацієнта – операційні блоки та скельця, отримані менше 5 років тому, при цьому більш свіжий гістологічний біоптат оптимальніший для дослідження в порівнянні з архівним матеріалом.
Направлений у лабораторію гістологічний матеріал спочатку перевіряється на придатність для тестування – він повинен містити достатню кількість пухлинної тканини для отримання придатної для аналізу ДНК.
Ultramarine hotspot panel використовують для виявлення генетичних факторів, що впливають на перебіг та прогноз онкологічного захворювання, визначення тактики й підвищення ефективності його лікування.
Виявлення соматичних мутацій може допомогти підібрати найбільш ефективну терапію індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням генетичних особливостей його пухлини.
Тестування показане:
- паціентам з діагностованим раком, для якого існує кілька варіантів таргетной терапії (наприклад, рак легені, колоректальний рак);
- паціентам з діагностованим раком, яким не допомагає терапія, призначена на підставі стандартних клінічних протоколів;
- паціентам з діагностованим раком, для якого не існує клінічних стандартів лікування.
Виявлення мутацій в генах пухлинної тканини дозволяє призначити коректну схему лікування при раку молочної залози, яєчників, недрібноклітинному раку легенів, колоректальному раку, меланомі, раку передміхурової залози, гастроінтестинальних пухлинах, холангіокарциномі та ряді інших злоякісних новоутворень.
Кінцева мета дослідження – повна інформація про наявність мутацій, асоційованих з відповіддю на таргетну терапію.
Генетичне тестування пухлини за допомогою Ultramarine hotspot panel дозволяє лікарю персоналізувати лікування і отримати результат кращий, ніж при стандартному лікуванні.
Саме завдяки методу NGS можливо протестувати відразу тисячі мутацій в десятках генів на одному зразку тканини.
До того ж, з Ultramarine hotspot panel ми виграємо час, що безцінний для онкопацієнта.
У висновку буде перелік виявлених клінічно значущих мутацій з їх описом і перелік таргетних препаратів, відповідь на які асоційована з виявленими мутаціями при тому чи іншому типі раку.
Результат дослідження надається разом з клінічною інтерпретацією онкогенетика, та містить перелік виявлених клінічно-значущих мутацій з їх описом і зазначенням таргетних препаратів, відповідь на які асоційована зі знайденими мутаціями.
Перелік досліджуваних генів (ДНК): ABL1, EGFR, GNAS, KRAS, PTPN11, AKT1, ERBB2, GNAQ, MET, RB1, ALK, ERBB4, HNF1A, MLH1, RET, APC, EZH2, HRAS, MPL, SMAD4, ATM, FBXW7, IDH1, NOTCH1, SMARCB1, BRAF, FGFR1, JAK2, NPM1, SMO, CDH1, FGFR2, JAK3, NRAS, SRC, CDKN2A, FGFR3, IDH2, PDGFRA, STK11, CSF1R, FLT3, KDR, PIK3CA, TP53, CTNNB1, GNA11, KIT, PTEN, VHL, NRAS, CKIT.
Матеріал для дослідження – гістологічні блоки/скельця.
Його результати допоможуть підібрати найбільш ефективну терапію індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням генетичних особливостей його пухлини.
Ultramarine Oncomine plus panel панель є геномним профілюванням пухлин, що включає визначення:
- одногенних біомаркерів – широкий діапазон одногенних варіантів, таких як однонуклеотидні варіанти (SNV), інсерції та делеції (inDels), нові та відомі транслокації, варіанти сплайсингу та варіанти числа копій (ампліфікації, CNV) тощо;
- мультигенних біомаркерів – мутаційне навантаження пухлини (TMB), мікросателітну нестабільність (MSI) та аналіз мутаційних сигнатур для розуміння етіологічних факторів онкогенезу;
- дефіциту репарації гомологічної рекомбінації – HRD – для оцінки геномної нестабільності та мутацій у 42 ключових генах шляху репарації гомологічної рекомбінації (HRR).
При цьому важливо зазначити, що кількість тканини НЕ Є проблемою для даного дослідження. Навіть невеликі біопсії та аспірати товстоголкової біопсії можуть бути успішно досліджені завдяки Ultramarine Oncomine plus panel.
| Одногенні біомаркери | Багатогенні біомаркери |
| 165 генів на мутації (SNV, In/Dels) в “гарячих точках” | HRD – Визначення LOH (втрати гетерозиготністі) — на рівні гену та рівні зразка |
| 333 генів на ампліфікації та делеції (CNV) | Аналіз та візуалізація мутаційних сігнатур |
| 227 генів з повною кодуючою послідовністю ДНК (CDS) | >1 mb кодуючих послідовностей для визначення TMB (мутаційного навантаження пухлини) |
| 49 генів на транслокації (Fusions) | Мікросателітні маркери MSI-H/MSS для визначення статусу MSI |
| MET виявлення пропусків екзонів на рівні ДНК і РНК |
Матеріал для дослідження: гістологічні (парафінові) блоки
ЧОМУ САМЕ МИ
Досвідчений персонал
Найсучасніше обладнання
Валідовані методики
Інфо підтримка
Доступні ціни
Зробили досліджень
